2024рік

Ювіляри грудня

Світ ловив мене, та не спіймав

  Григорій Сковорода (1772 – 1794) – видатний український просвітитель-гуманіст, філософ, поет і педагог,  народився 3 грудня 1722 року, в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку, що нині на Полтавщині, у небагатій козацькій родині. Бажання пізнати світ хлопець вияви ще в дитинстві, про що свідчать його «дорослі» запитання до матері: « Чого сонце щодня за грушу ховається?» Перше свою школу Гриць пройшов у дяка-скрипаля, який і вияви в хлопчика музичне обдарування, що мав неабиякої краси голосу, тож він став першим співаком у церковному хорі. На дванадцятому році життя з торбиною харчів, латинською грамотою та улюбленою сопілкою Григорій покинув рідну домівку і подався до Києва, де здійснилась його мрія – він вступив до Києво-Могилянської академії. Його навчання в Академії, з перервами, тривало до 1753-го.

У навчанні був перший, і всі найкращі похвали належали йому. Протягом навчання в Академії вивчив латинську, грецьку, церковнослов'янську, польську, німецьку й інші мови, ознайомився з творами багатьох філософів та письменників. На двадцятому році життя Григорія його відрядили до Петербургу співати в придворній капелії, адже він прославився грою на скрипці, бандурі та ще кількох музичних інструментах, мав композиторський хист, до того ж у цей час уже писав вірші. Проте вирішив покинути Петербург і повернутися до Києва. Григорій Сковорода обрав зовсім новий і незнаний до того стиль життя, а саме — мандрівку. І ця мандрівка тривала до самої смерті, майже тридцять років. У ній ніколи не розлучався філософ із Біблією, сопілкою або флейтою і своїми писаннями. Слава про нього йшла всюди, і кожний, чи то пан, чи селянин хотів його побачити й почути.

Творчість філософа

Численні твори Сковороди діляться, за формою своєї, на філософсько-богословські та літературні праці.
Першими богословсько-філософськими творами Сковороди були трактати "Наркіс, разглагол про те: пізнай себе" і "Асхань, або Симфонія про пізнання себе самого"; вони присвячені питанню про самопізнання, який є вихідним пунктом всього світогляду Сковороди. До цих двох трактатів примикають "Разглагол про стародавньому світі" і "Бесіда двоє" (1772), у останньому творі йдеться про два світи - ветхому та новому, про двох засадах - тлінному й вічному.

  Найбільш просто, удобопонятно і разом з тим систематично Сковорода виклав свої погляди на релігію і християнство у творі "Початкова двері до християнського благонравія" (1766); це - конспект курсу, читаня молодим дворянам у харківському колегіумі.
Твори Сковороди "Боротьба архистратига Михаїла з сатаною" (1783) і "пря бісу з Варсавою" є містичними і алегоричними: основна тема їх - "легко бути благим".
До літературних творів Сковороди належать «Харківські байки» (1774); кожна байка складається з фабули і сили, тобто вказівки її внутрішнього змісту.
До байкам примикають притчі "Вдячний Еродій" і "Убогий жайворонок"
Нарешті, Сковорода написав ряд віршів, більшу частину яких він назвав "Садом божественних пісень, прозябшім з зерн Священного Писання": всі вони написані на біблійні тексти; деякі представляють із себе похвальні оди різним особам. Не увійшли до складу "Сада" байки, епіграми, виречення. Деякі вірші написані латинською мовою.

  Тридцять років мандрував   Сковорода  шляхами України, з торбою за плечами й незмінною флейтою-сопілкою за поясом,   навчав людей грамоті, співав їм свої пісні й передавав живе вчення про душу. Жодна книжка його   не була видана при його житті, але це не заважало глибокій повазі до Сковороди всіх тих, хто його   знав, особливо  - його друзів, учнів і тих, хто коли-небудь після нього навчався в Київській духовній академії. Останні ж свої дні Григорій Савич, так само як  дні отроцтва й юності, провів на Харківській землі.
Це було 9-ого листопада 1794 року. На хресті над його могилою, на прохання самого Сковороди, написано: «Світ ловив мене, та не впіймав…».

"З великою любов'ю..."

 до 90-річчя від дня народження українського письменника Григіра Тютюнника (1931—1980)

"Найдорожчою темою, а отже й ідеалом, для мене завжди були і залишаться доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах", — зізнавався Григір Тютюнник — видатний український письменник, лауреат Наіональної премії України імені Тараса Шевченка та премії імені Лесі Українки. Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 року в селі Шилівка на Полтавщині в сім'ї хліборобів. Батько, Михайло Васильович, багато читав, знав напам'ять трохи не всього "Кобзаря". Певна річ, від батька передалась любов до слова і його знаменитим синам-письменникам: Григорію і Григору. Проте світ їхнього дитинства і юність були затьмарені сумними подіями — голод, війна. Після війни, закінчивши п'ять класів Шилівської школи, Григір навчатимиться в Зіньківському ремісничому училищі, працюватиме слюсарем на заводі в Харкові, служитиме моряком на Тихоокеанському флоті, навчатиметься на філологічному факультеті Харківського університету, вчителюватиме, редагуватиме книжки у видавництвах "Молодь" і "Веселка". Перша його книжка оповідань "Зав'язь" побачила світ 1966 року, перша книжка для дітей "Ласочка"— 1970. За повісті для юних читачів "Климко" (1976), "Вогник далеко в степу" (1979) Григора Тютюнника вшановано премією ім. Лесі Українки.

    Тютюнник перекладав українською мовою твори В. Шукшина: 1978 р. у видавництві «Молодь» вийшла збірка оповідань та кіноповістей «Калина червона»; він перекладав і твори М. Горького («Серце Данко»), І. Соколова-Микитова («Рік у лісі») та ін.
На початку 1970-х років Гр. Тютюнник працював у видавництві «Веселка». Серед його продукції — настільна книга-календар для дітей «Дванадцять місяців» (1974), у підборі матеріалів до якої виявився його літературний смак, мистецька вимогливість, повага до юного читача. Пише він і сам твори для дітей, видає збірки оповідань «Ласочка» (1970), казок «Степова казка» (1973), які по-новому розкрили талант письменника.

    Екранізації
За мотивами його оповідання «Син приїхав» створено фільм «Скляне щастя» (1981), за однойменною повістю автора й творами «Дід Северин» і «Вогник в степу» — кінокартину «Климко» (1983), 1993 р. екранізовано його твір «Три плачі над Степаном».

Ідеаліст непоправний

Микола Кіндратович Вороний

до 145 – річчя від дня народження

(06.12.1871 – 07.06.1938)

Життя кожної людини по-своєму особливе. Воно нагадує сплетіння червоної і чорної нитки - радість переплітається з горем. Що ж особливого було в житті Миколи Вороного?

   Народився він на Кіровоградщині в сім'ї ремісника. Через півроку батьки переїхали на Слобожанщину, де майбутній поет і провів свої дитячі та юнацькі роки. У родині Вороних звучало українське слово, шанувалися народні звичаї, лунала українська народна пісня.

    Ще навчаючись в ремісничому училищі, Микола Вороний почав писати вірші. Та, на жаль погляди, які виражав молодий поет, не відповідали тодішній ідеології, тож і почалися нелегкі шукання хлопця. Юнак мріяв про вищу освіту. Навчався у Віденському університеті, потім у Львівському. Саме у Львові доля звела його з Іваном Франком. Разом працювали у журналі "Життя і слово" та інших виданнях.

   Микола Вороний цікавився театром, тому стає режисером у театрі "Руська бесіда", а згодом переїздить на схід України і співробітничає в театрі М. Кропивницького.

  Перший друкований твір поета з'явився у 1893 році "Не журись, дівчино". У 1911 році друкується збірка його творів "Ліричні поезії", а згодом, у 1913 році - "В сяйві мрій". А в 1917 році вийшла друком поема "Євшан-зілля", яка була створена на основі літописного оповідання.

З половецької давнини

Міф зберігся у віках,

Що любов до Батьківщини

Зілля збуджує в серцях.

Та, на жаль, над головою Миколи Вороного збиралися грозові хмари. Був арештований, перебував у таборах, а в 1938 році Миколу Вороного було розстріляно. На твори його  на довгий час було накладено заборону.
Уся творчість поета присвячена рідній Україні, яку він любив так само пристрасно, як красу і справедливість.

Що є життя? Коротка мить.

Яке його надбання?

Красою душу напоїть

І, не вагаючись, прожить

Хвилину раювання.

   У свої вірші Микола Вороний вклав чисту і вірну любов до своєї землі. Вони звучать як клятва на вірність своїй Батьківщині, як заклик до боротьби проти гніту над рідним народом. Вірш "За Україну!" не втратив свого значення і сьогодні. Автор закликає нас берегти нашу суверенну державу, примножувати славу України.

  Вірш покладений на музику композитором Я. Ярославенком і належить до скарбниці національних гімнів України.

24 листопада - 195 років від дня народження

Карло Коллоді

Буктрейлер по книзі Карло Коллоді "Пригоди Піноккіо"

ФАНТАЗЕРКА НА  ІМ'Я    АСТРІД

Сьогодні згадуємо Астрід Ліндгрен, яка народилася 14 листопада 1907 року, у Швеції. Герої її казок популярні вже майже століття. І дорослі і малі залюбки читають оповідання про неймовірні пригоди та витівки кумедних, ні на кого не схожих героїв. ЇЇ книги перекладені більш ніж 85 мовами та видані більше ніж у 100 країнах. На сьогодні вона найбільш відома своїми персонажами «Карлсон, який живе на даху» та «Пеппі Довгапанчоха».

Чудова наша мова – міцне моє коріння,

    А як же я без нього могла б на світі жить?!

    Тоді б мене чекало духовне зубожіння,

    Бо мову і Вітчизну не можна розділить!

У листопаді 1997 року був виданий указ Президента України «Про день української писемності та мови» на честь вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця.

Найвизначнішою працею Нестора-Літописця є «Повість временних літ» - літописне зведення, складене у Києві на початку ХІІ століття, в якому йде оповідь про заснування Києва, про діяльність князів, про боротьбу із зовнішніми ворогами, про народні повстання у Київській Русі.

І незлого себе віддаю

Вінграновський Микола Степанович 

(07.11.1936 - 26.05.2004)- 

до 85 -ти річчя від дня народження

українського письменника-шістдесятника, режисера, актора, сценариста і поета

Сходження на Голгофу слави

Тичину важко уложити в рамки одного якогось напрямку чи навіть школи. Він з тих, що самі творять школи, i з цього погляду він самотній, стоїть ізольовано, понад напрямами, віддаючи данину поетичну всім їм – од реалізму до футуризму (“червоно-си–зеле дугасто”), одинцем верстаючи свою творчу путь. Це привілей небагатьох – такий широкий мати діапазон… Поет, мабуть, світового масштабу, Тичина формою глибоко національний, бо зумів у своїй творчості використати все багате попередніх поколінь надбання. Він наче випив увесь чар народної мови і вміє орудувати нею з великим смаком і майстерністю… Дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа”  ( Історик вітчизняної літератури Сергій Єфремов  про поета)

Дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа

22 січня – День Соборності України

День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

До вашої уваги пропоную гру "День Соборності України"

Джек Лондон - людина - легенда

Джек Лондон - популярний автор пригодницьких оповідань і романів. 12 січня виповнюється 145 років від дня народження письменника. За неповних 20 років літературної діяльності він створив 20 романов, 3 п'єси і понад 200 оповідань. Тематика творів письменника не менш різноманітна, ніж його життя. Він досконало володів літературною формою і був однаково сильний у всіх прозових жанрах. Простота і ємність викладу, динамічність дії, природність діалогу завжди були сильними сторонами його обдарування. В літературі автор залишився перш за все неперевершеним королем розповіді, які мають захоплюючий сюжет та легко читаються. Ознайомитись з творами ювіляра запрошуємо до онлайн-огляду.