Як найкраще запам’ятовувати матеріал

 

1. Магічна сімка

Якщо обсяг матеріалу, котрий треба запам’ятати, дуже великий, краще поділити його на змістові уривки, прагнучи, щоб їх було не більше семи. Ще один висновок з цього правила: змістовні частини матеріалу треба збільшувати і узагальнювати, передаючи головну думку однією фразою.

Адже для запам’ятовування одного речення, однієї думки, в яких міститься зміст двосторінкового тексту та для запам’ятовування саме такого тексту потрібні порівняно однакові обсяги пам’яті. Ось що писав з цього приводу американський психолог Міллер, який відкрив це явище: «Це схоже на те, коли б вам довелося носити ваші гроші в гаманці, який може вмістити тільки сім монет. Гаманцеві байдуже, чи будуть ці монети пенсами чи срібними доларами».

2. Шукайте зв’язки

Любителі детективів знають, що досвідчений сищик не поспішає одягати наручники на рядового члена банди. Значно важливіше виявити зв’язки злочинця, виявити ватажків.

Іншими словами, серед другорядного треба виявити найголовніше. Через те не слід поспішати щоб там не було запам’ятати складний текст, не розібравшись у його внутрішніх зв’язках, не зрозумівши ходу міркувань автора.

У матеріалі можуть бути такі зв’язки:

а) змістові: текст, у якому одна думка логічно визначає іншу, що йде за нею, запам’ятовується порівняно легко. Через це із самого початку постарайтеся зрозуміти зміст тексту, побачити логічні зв’язки між абзацами, параграфами та розділами;

б) структурні: психологічні експерименти показали, що під час запам’ятовування логічно не пов’язаних між собою слів (термінів, іноземних слів) важливе значення має їх розміщення на аркуші, об’єднання в групи (наприклад цифру у номері телефону) і навіть у якісь фігури. Підкреслюйте, обводьте потрібне, робіть скорочення, групуйте слова, які починаються з однієї літери.

3. Використовуйте асоціації

Прийоми довільного запам’ятовування можна поділити на дві групи:

а) побудовані на виявленні внутрішніх зв’язків, які є в матеріалі, що запам’ятовується;

б) побудовані на внесенні ззовні в матеріал, що запам’ятовується, штучних зв’язків.

Останні називають мнемонічними і застосовують тоді, коли важко виявити внутрішню структуру матеріалу. Розгляньмо два мнемонічні прийоми: локальної прив’язки і словесних посередників.

Метод локальної прив’язки, або «метод місць», полягає в побудові для кількох об’єктів, що запам’ятовуються, другого ряду — опорного, який складається з добре знайомих об’єктів або таких, що легко запам’ятовуються. Послідовність об’єктів в опорному ряду організована так, що жорстко визначено порядок їх переліку. На практиці таким опорним рядом може бути послідовність кімнат у квартирі, будинків на вулиці тощо.

Людина спочатку заучує опорний ряд, а потім використовує його елементи, щоб зіставити з ними елементи ряду, який треба запам’ятати.

Такий спосіб полегшення запам’ятовування давній — йому понад дві тисячі років; є навіть легенда про те, як він виник. Одного разу поет Сімонід був у гостях. Раптом його викликали у невідкладній справі. Як тільки він вийшов за поріг будинку, стався потужний підземний поштовх, будинок, де він щойно бенкетував, розвалився, і всі гості виявилися похованими під уламками. Родичі не могли розпізнати нікого із загиблих. Тоді Сімонід подумки уявив план приміщення, де приходив банкет. Відразу в його пам’яті ожила картина, він згадав, де хто сидів, і вказав, які останки кому належали. Відомо, що згодом систему локальної прив’язки використовували Цицерон, Джордано Бруно та багато інших видатних людей.

 

Отже, якщо в матеріалі, що завчається, мало внутрішніх зв’язків — подивіться навколо. Уявивши в пам’яті обстановку, в якій ви вчили матеріал, ви пригадаєте і його, тому що одержані враження мають властивість відновлювати одне одне.

 

Як краще підготуватися до тестування

 

Пам’ятка

1. Приберіть усе зайве і те, що відволікає вашу увагу від безпосередньої мети — підготовки до іспиту. Заховайте від себе книжки, диски, телепрограму, вимкніть телефон. Суворо скажіть собі: з 9-ї до 12-ї дня я повинен вивчити стільки-то.

2. Почніть учити з важких, незрозумілих тем, а легкі залишайте під кінець. Якщо складну тему відкладати на потім, вона висітиме як дамоклів меч, не даючи вам спокою. У результаті якість запам’ятовування тем, які даються складно, різко знижується, якщо не зводиться до нуля. Виникає це тому, що ви намагаєтесь відкласти нерадісний момент.

3. Справжня мати навчання — не повторювання, а використання. Не тримайте знання в собі, як у сейфі. Поділіться ними з дзеркалом, улюбленим собакою, батьками чи друзями. Можете час від часу робити репетицію іспиту: зробіть невеликі картки з номерами білетів, витягайте їх і відповідайте. Відповідайте вдумливо і серйозно, бо добра репетиція — запорука успішної вистави.

4. Запам’ятовувати матеріал треба осмислено, а не механічно. Не зубріть, це довго і дає ускладнення: варто перехвилюватися, забути хоч одне слово, як текст, вивчений у такий спосіб, зітреться. Краще двічі прочитаний та переказаний, ніж п’ять разів прочитаний без переказу. Встановіть логічну послідовність. Розбийте матеріал на смислові частини та знайдіть у кожній ключову фразу.

5. Чергуйте розумову діяльність із фізичною. Не доводьте себе до повного знесилення й упаду сил пізнанням науки. Не забувайте, що відпочинок теж необхідний. Не заборонена корисна праця на благо сім’ї: помийте підлогу, сходіть до магазину.

 

6. Почніть учити матеріал зранку, поки голова свіжа. Займатися в останню ніч чи добре виспатися — справа індивідуальна. Але, як відомо, перед смертю не надихаєшся, а в людини, яка виспалась, голова працює краще.

 

Скачать
держстандарт.pdf
Adobe Acrobat документ 174.6 KB