Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи

 

Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров’я в період адаптації до школи є добре ставлення батьків до дітей, розуміння їхнього внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін «прикласти» до своєї дитини. Але, незважаючи на це, можна дати деякі рекомендації з полегшення процесу адаптації дітей до школи.

1. Повірте в унікальність та неповторність власної дитини, в те, що Ваша дитина — єдина у своєму роді, несхожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих. Тому не варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої Вами мети. Надайте право їй прожити життя самій.

2. Дозвольте дитині бути самою собою, зі своїми недоліками, слабостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини.

3. Не соромтесь демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.

4. Не бійтесь «залюбити» свою дитину, беріть її на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте, коли вона того бажає.

5. Як виховний вплив використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.

6. Намагайтесь, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Установіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь установлених заборон і дозволів.

7. Не поспішайте вдаватись до покарань. Намагайтеся впливати на дитину проханнями — це найбільш ефективний спосіб давати їй інструкції. У випадку непокори батькам необхідно переконатись, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише в цьому разі можливо використовувати прямі інструкції, накази, що достатньо ефективно, якщо дитина звикла реагувати на ввічливі прохання батьків. І лише тоді, коли дитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання. Немає потреби нагадувати, що покарання повинне відповідати вчинку, дитина має розуміти, за що її покарали. Батьки самі вибирають міру покарання, але важливо зазначити, що фізичне покарання — тяжка за своїми наслідками каральна міра.

Пам’ятайте:

- Покарання — це моральний замах на здоров’я: фізичне і психічне.

- Покарання не повинне бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим.

- Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.

- Покараний — значить вибачений. Інцидент вичерпано — сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилось. Про старі гріхи — ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!

- Хоч би що там трапилось, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.

- Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.

- Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри ви зможете передати їй необхідні навички, знання, уявлення про життєві правила та цінності, навчите краще розуміти один одного.

 

- Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, сутність заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитись висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

Загальні правила ефективного спілкування дорослого й дитини

Пам`ятка

 

Правила культури педагогічного спілкування

1. Спілкуйтеся з дитиною доброзичливо, з повагою. Для того щоб впливати на дитину, ви повинні навчитися стримувати свій критицизм і бачити позитивний бік спілкування з дитиною. Тон, з яким ви звертаєтеся до дитини, повинен виражати до неї повагу.

2. Будьте одночасно суворими і добрими. Ви не повинні сумніватися. Будьте дружелюбними й не виступайте в ролі судді.

3. Не прагніть усе контролювати. Надмірний контроль над дітьми зазвичай потребує особливої уваги дорослих і рідко сприяє успіху. Більш ефективним є виважене планування способу дії, адекватного обставинам.

4. Підтримуйте дитину. Дорослий може допомогти дитині, визнаючи цінність її зусиль і досягнень, а також демонструючи, що розуміє її переживання, коли справи ідуть не дуже добре. На відміну від винагороди підтримка потрібна навіть тоді, коли дитина не досягає успіху.

5. Будьте мужніми. Зміна поведінки потребує практики й витривалості.

6. Якщо якийсь підхід виявиться невдалим, не потрібно впадати в розпач, варто зупинитися і проаналізувати переживання і вчинки як дитини, так і свої. У результаті дорослий буде краще знати наступного разу, як вчинити в подібній ситуації.

 

7. Демонструйте взаємну повагу. Педагоги й батьки повинні показувати, що вони довіряють дитині й поважають її.

Поради батькам щодо правильної організації відпочинку дітей

 

Зміна діяльності є основою раціонального відпочинку. Для дитини 6–9 років колективна гра — це також вид діяльності. Але небагато хто з дітей вміє весело та цікаво гратися. Інша біда — під час відпочинку діти надто мало рухаються. Тому загальна стратегія відпочинку — зміна діяльності, зняття втоми за певний проміжок часу, позитивні емоції.

Організовуючи відпочинок дитини, зверніть увагу на деякі моменти.

1. Відпочинок між заняттями в школі

Відпочинок між заняттями в школі та приготуванням домашніх завдань дітям потрібен, адже в школі вони зазнають значного розумового і фізичного навантаження.

2. Сон

У системі відпочинку дитини найважливіше місце посідає повноцінний сон. Це поняття складається з достатньої тривалості і глибини сну, дотримання певних гігієнічних умов. Із життєвого досвіду добре відомо: чим молодша людина, тим більше вона спить. Сон потрібен для нормального функціонування організму. Зменшення тривалості сну в дітей 6–7 років призводить до порушень у центральній нервовій системі. Діти стають млявими, важко сприймають навчальний матеріал, а інколи, навпаки, збуджуються, капризують. У разі збільшення тривалості сну до рекомендованої норми ці негативні явища зникають.

Глибина сну залежить від умов, у яких дитина спить. Рекомендується вкладати її в один і той самий час та дотримуватися «ритуалу сну». Якщо дитина погано засинає, батьки повинні з’ясувати причину та усунути її, заспокоїти дитину, запевнити її, що вона обов’язково засне, якщо мовчки буде повторювати: «Я обов’язково засну».

Або запропонувати їй старий засіб — порахувати до 20, 50, 100. Якщо ж ці поради не допомагають, треба звернутися до педіатра.

3. Відпочинок у вихідний день

Він допоможе усунути чотири «дефіцити»: руху, свіжого повітря, спілкування з природою та батьками. Зніме втому за тиждень. Одноденний туристичний похід, прогулянка до лісу, річки, збирання грибів та ягід, сімейний похід на лижах — це найкраще, що можна порадити на вихідний.

За несприятливих погодних умов добре відвідати музей, театр, зайнятися рукоділлям, почитати книгу.

4. Канікули

Їх радимо спланувати так, щоб вистачило часу на чотири справи:

·         активний відпочинок на свіжому повітрі;

·         допомога родині та участь у суспільно корисних справах;

·         читання книжок;

·         розваги.

Діти можуть підніматися вранці на 1–1,5 години пізніше, але лягати не пізніше 21.00.

 

Раціональне чергування навчальних занять та відпочинку, дотримання гігієнічних рекомендацій допоможе зберегти працездатність дитини та її здоров’я.