Зародження і формування української народності відбулося в XII-XV ст. на основі південно-західної частини східнослов’янського населення, яке входило раніше до складу Київської Русі (IX-XII ст.). На основі давньоруської народності сформувалися три східнослов’янські народи - український, російський і білоруський. Починаючи з XIII століття українці зазнали угорського, литовського, польського та молдавського завоювань. З кінця XV століття почалися набіги з татарських ханів, що затвердилися в Північному Причорномор’ї, які супроводжувалися масовим полоном і викраденням українців. У XVI-XVII ст. в ході боротьби з іноземними завойовниками українська народність істотно консолідувалася. Найважливішу роль зіграло при цьому виникнення особливих військових формувань - козацтва (XV століття), яке створило державу (XVI століття) зі своєрідним республіканським ладом - Запорізьку Січ, яка стала політичним оплотом українців... читати далі >>>
(джерело: сайт "Ділова мова")

«Віват, Бібліотеко!»

 

 Бібліотека – море книг,

Бібліотека – храм науки…

Переступайте наш поріг,

 

Беріть скарби нетлінні в руки!

30 вересня Україна святкує Всеукраїнський День бібліотек. Указом Президента України від 14.05.1998 р. «Про встановлення Всеукраїнського дня бібліотек» 30 вересня проголошено Всеукраїнським Днем бібліотек в зв’язку  з великим внеском бібліотек у розвиток вітчизняної освіти, науки і культури та необхідністю подальшого підвищення їх ролі у житті суспільства. Сама назва – Всеукраїнський свідчить, що це свято не тільки професійне, а загальнонародне, адже кожна людина хоча б раз у житті була у бібліотеці, а для багатьох вона стала джерелом пізнання, бо без книги нема знань, поступу вперед.

До цього дійства долучився і  колектив НВК №1.  Для учнів  4 та 5 класів проведено бібліотечний марафон «Віват, Бібліотеко!». Діти ознайомилися з історією виникнення та модернізації бібліотек, переконалися в їх величезній ролі у прогресивному розвитку людства, проявили свої здібності, знання, логіку, відповідаючи  на питання марафону.

 

Протягом 24 – 27 вересня в бібліотеці діяв відеосалон  «Бібліотека – аптека для душі», діти передивилися мультфільми, головними героями яких були книги та бібліотека. Також учні НВК №1 мали змогу здійснити віртуальні подорожі найкрасивішими, найвідомішими, найкрупнішими  бібліотеками світу та бібліотеками України. Для дітей проведено огляд – бібліофреш «Нові книги – нові зустрічі», після якого було видано ці книги для читання.

 

«Серце віддаю дітям…»

 

або Історія одного життя

28 вересня  виповнюється 100 років від дня народження видатного українського педагога В.СухомлинськогоУ його палкому серці жила велика доброта та любов до всього світу. Він не лише навчав, а й прищеплював кожній дитині найкращі людські якості, виховував доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі.

Проспер Меріме - майстер реалістичної новели

28 вересня  - 215 років від дня народженя Проспера Меріме  (1803—1870), французького письменника, майстра реалістичної  новели. Автора творів "Кармен", "Коломба", "Матео Фальконе" та інші.

 

 

22 вересня - День партизанської слави України

Свято заснували у зв'язку зі відзначенням 22 вересня 2001 року 60-ї річниці існування підпільно-партизанського руху в Україні. Президентським указом від 30 жовтня 2001 року День партизанської слави України призначили офіційним державним святом. День партизанської слави України покликаний висловити всенародну повагу до всіх захисників Батьківщини, які в роки Великої Вітчизняної війни боролися за свободу і мир в глибокому тилу. Партизани нерідко працювали в оточенні ворожих військ, при цьому не шкодуючи власного життя і не знаючи страху.

 

6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдавали відчутних втрат гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з’єднань Радянської Армії на захід.

За мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизанів і підпільників нагороджено орденами і медалями, 223 з них визнані гідними звання Героя Радянського Союзу. 

Внесок партизанських формувань в загальну перемогу людства над фашизмом просто неоціненний. І День партизанської слави України — лише мала частина того, що може зробити сучасне покоління для людей, які колись належали до партизанських загонів.             

День Незалежності України

 

День незалежності України — державне свято України, що відзначається щорічно 24 серпня на честь прийняття Верховною радою УРСР «Акта проголошення незалежності України», що прийнято вважати датою утворення держави Україна в сучасному вигляді. 

День Державного Прапора України

28 липня  - 1030-річчя хрещення Київської Русі-України

У Х ст. християнство стало панівною релігією в Європі. На Русі про християнство також було відомо задовго до релігійних реформ Володимира Великого: християнами були Аскольд і Дір. Достовірним є факт хрещення княгині Ольги у 958 р. Але вирішальним для процесу християнізації нашої країни було введення цієї релігії як державної в 988-990 рр.

 

На Русі християнство позитивно вплинуло на розвиток освіти, мистецтва, літератури, науки. На краще змінився світогляд руського народу. Церкви та монастирі стали осередками культури. Через те, що Україна-Русь прийняла християнство з Візантії, в Київ приїхало багато грецьких священників, письменних людей, які сприяли поширенню грамотності та знань про всесвіт та минулі цивілізації. Україна почала процвітати: були написані перші книги, відкриті школи, запроваджено грошову систему.

 


Розмаїта талановитість

85 років від дня народження 

Євгенія Євтушенка

(18.07.1932 - 01.04.2017)

Відомий у світі письменник, публіцист, перекладач, режисер, сценарист та актор. Євгеній Олександрович (прізвище при народженні - Гангнус) народився на станції Зима в Іркутській області, що на півночі Росії. Як поет він писав вірші й поеми, а як суспільний діяч підтримував переслідуваних талантів, ставав на захист літкратури та мистецтва, свободи творчості, прав людини. Твори Євтушенко перекладені 72 мовами світу. Втдано понад 80 книжок його віршів, майже 10 книжок публіцистичних статей і літературно-критичних есе, два романи, дві повісті, два оповідання, п'ять кіносценаріїв, п'єси для театру і 170, включаючи окремі книжкові видання, перекладів з багатьох мов світу.

   Ще одна грань різнобічного таланту Євгена Євтушенка - персональна фотовиставка "Невидимі нитки", яку демонстрували у 14 містах колишнього Радянського Союзу, Італії, Англії.

Геніальний співець українського відродження

Василь Барка  (1908 - 2003)

16 липня народився  український письменник, автор відомих творів "Жовтий князь", "Океан", "Рай" Василь Барка (справжнє прізвище Очерет Василь Костянтинович).

 


Свято Івана Купала : історія і традиції святкування

Свої витоки свято Купала, або Купайла бере ще з часів язичництва.

Івана Купала - одне з найбільш древніх і містичних слов'янських свят. Відзначають Івана Купала в ніч з 6 на 7 липня. Це найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят.

 

 22 червня - День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни

 

 

Щороку 22 червня в Україні вшановується пам’ять мільйонів українців, життя яких обірвала Друга світова війна.

Вічна пам'ять полеглим на полі бою,
Честь і слава - живим героям!

Пам'ять людська! Через велетенський швидкоплин десятиліть прориваються до тебе спогади  - миттєвості найстрашнішої, найжорстокішої в історії нашого народу війни. Війни не на життя, а на смерть, війни в якій фашизм ніс Україні довічне рабство або повне знищення нації.

22 червня 1941 року гітлерівські війська віроломно вторглися на територію СРСР, порушивши Договір про ненапад. Сто дев'яносто дивізій Німеччини та її союзників розгорнули бойові дії вздовж західного кордону колишнього Радянського Союзу - від Баренцевого до Чорного моря. О четвертій годині ранку німецька авіація скидала бомби на Київ та інші міста України. Наші війська чинили героїчний опір. Мужньо тримали оборону захисники Брестської фортеці, Києва, Одеси, Севастополя, Ленінграда, Москви та інших міст, воїни військових округів.

Страшне слово „війна" увірвалося в життя людей. Затамувавши подих, слухали вони урядове повідомлення про напад фашистської Німеччини. Важко передати, якою трагедією для них був перший день війни. Усіх охопило пронизливо-щемливе почуття тривоги за свою Вітчизну, за життя рідних і близьких, над якими нависла смертельна небезпека. Але і в ті червневі дні всі вірили, що ворог буде розбитий, а перемога буде за нами.

Історію найкривавішої в історії людства війни зафіксовано у наукових працях, архівних і музейних документах, фотографіях, плакатах воєнного і повоєнного часів, у спогадах учасників, а також відтворено у художніх, літературних творах, кінострічках. На честь героїв споруджено пам'ятники та обеліски.

Сьогодні вже мало залишилося у живих тих, хто зі зброєю у руках захищав тоді нашу країну. З кожним роком їх невблаганно стає все менше і менше. Та всі, хто здобував Перемогу, навічно залишаться у вдячній пам'яті нащадків, а спомин про них передаватиметься з покоління в покоління.

 

 

 

27 травня 

День Святої Трійці

 

 

 

 

 

 

 

На п'ятдесятий день після Великодня,  обов'язково в неділю, святкується Трійця.     
Свята Трійця - це Бог-отець, Бог-син і Святий Дух. 
Ісус Христос цього дня багато років тому вознісся на небо.На місці зішестя було збудовано перший християнський храм, і з того часу Трійця вважається днем народження християнської церкви. Раніше на Вознесіння повсюдно пекли так звані "драбинки" - своєрідний символ сходження Сина Божого на небо.
Трійцю називають ще Зеленими святами. Зелені свята - свято шанування дерев, трав, квітів, сонця. Саме дерево давало людині плоди, з дерева будували житла, воно зігрівало взимку. Гіллям дерев на Зелені свята заклечували подвір'я, хату, ворота. Підлогу в хаті встеляли пахучими травами: м'ятою, любистком, материнкою, чебрецем. 
У день Трійці дівчата зазвичай ворожать на здоров'я та тривалість життя своїх рідних. Ворожіння має відбуватися так: під час розвивання вінків перевіряли, наскільки добре він зберігся. Дівчата загадували під час завивання вінка, на кого він завивається, і тому тепер можна чітко побачити віщування долі. Зів'ялі вінки кидають у воду та слідкують, як вони поводитимуться: якщо потонуть - дуже поганий знак, а якщо попливе - усе буде на добре.
Після церковних урочистостей молодь збирається разом і починає розваги: пісні, жарти, хороводи. Свято триває до пізньої ночі.

19 травня, субота

День Європи в Україні

З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.
Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана.
9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.
Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».
У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.
До речі. У 1887 році в Закарпатті (яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини) у Верхнетісянській улоговині на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи.
Координати цього географічного центру Європи: 47 ° 563" північної широти і 24 ° 1130" східної довготи.
В 2018 році День Європи в Україні припадає на 19 травня.

 

 

День вишиванки

У третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки. Цього року свято випало на 17 травня. ишиванка для українців – могутній символ благополуччя в родині, а свято вишиванки символізує національну єдність. У цей день влаштовують марші вишиванок по всій Україні.

Вишиванка є не тільки традиційним українським одягом, а й оберегом. Символи і кольори, які використовуються при вишивці, володіють певним змістом.

Традиційно вишивали дівчата, які готували собі посаг, збираючи його в спеціальну скриню. Небагата дівчина могла похвалитися 30-40 сорочками, середнього достатку – 50-70, а багаті – 100.

Сорочку для немовляти вишивала мама чи бабуся, під час роботи співали пісні і молилися. Вважалося, що так вишиванка стає справжнім оберегом.

 

26 квітня

Міжнародний день пам’яті Чорнобиля

26 квітня в Україні День Чорнобильської трагедії. У Білорусі також відзначають День Чорнобильської трагедії. У Росії День пам’яті загиблих у радіаційних аваріях і катастрофах.
Чорнобильська атомна електростанція, 26 квітня 1986 року, — планове виключення реактора, що тривало 20 секунд, здавалося звичайною перевіркою електрообладнання. Проте через декілька секунд в результаті різкого стрибка напруги стався хімічний вибух, в результаті якого в атмосферу викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на значні ділянки території Радянського Союзу, які наразі входять до складу Білорусі, України та Росії. За офіційними повідомленнями, відразу після катастрофи загинула 31 людина, а 600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації. Згідно з офіційними даними, радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8 400 000 мешканців Білорусі, України та Росії, що перевищує чисельність населення Австрії.
Забруднено близько 155 000 кв.км території, що складає майже половину загальної площі території Італії. Сільськогосподарські угіддя площею майже 52 000 кв.км, а це більш ніж площа території Данії, забруднені цезієм-137 і стронцієм-90 з періодом напіврозпаду в 30 і 28 років, відповідно. Майже 404 000 людей були переселені, проте мільйони як і раніше живуть в умовах, коли залишкова дія, що зберігається, створює цілу низку небезпечних наслідків. 15 грудня 2000 року діяльність ЧАЄС як виробника електроенергії було припинена.
У вересні 2003 року на саміті СНД президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада глав держав СНД підтримала цю пропозицію.

 

22 квітня – Міжнародний день Землі

 

Щорічно, 22 квітня люди по всій планеті відзначають День Землі. Цей день став загальнолюдським символічним святом любові та турботи за наш спільний дім. Саме 22 квітня в різних куточках земної кулі небайдужі до екологічних проблем люди проводять різні яскраві і в той же час корисні заходи, спрямовані на те, щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності.

Засновником Дня Землі вважається Джон Стерлінг Мортон, який запропонував у 1872 році призначити щорічний день, присвячений озелененню навколишньої території. Пропозиція було схвалено і отримала широку підтримку жителів штату. У 1882 році День Дерева був оголошений урядом Небраска офіційним святом штату, дата його припадала на 22 квітня. Міжнародним свято було оголошено в 1990 році. У той рік безліч обрізків матерії з написами і малюнками були пронесені по нашій планеті. З них склали прапор Землі площею 660 кв. м, який символізує єдність людей в турботі про майбутнє планети і закликає ставитися з повагою до оточуючого нас світу.

 

ОЛЕСЬ ТЕРЕНТІЙОВИЧ ГОНЧАР.
100 РОКІВ ВИДАТНОМУ УКРАЇНЦЮ

Є особистості, імена яких назавжди залишаться в наших серцях. Саме до таких людей належав Олесь Терентійович Гончар, ім’я якого носить наша книгозбірня.

 

3 квітня вся Україна відзначатиме 100-річчя Великого українця, людини світу і чарівного Дніпра, совісті і світоча української нації, пейзажиста, лірика, письменника і публіциста, критика, громадського та державного діяча, етика та літературознавця, борця за мир і людські права, академіка, секретаря правління Спілки письменників, голови Українського державного комітету захисту миру, члена Всесвітньої Ради Миру, депутата Верховної Ради, Героя України…

 

                                                                                                     


 О, слово рідне! Подарунок мами
І пісня ніжна, і розрада нам
Я всім на світі поділюся з вами,

Та й слова рідного нікому не   віддам!

Пам'ятай про Крути

29 січня 1918 року

Бій під Крутами

 

Балада юначих звитяг

 

…Його оспівують, його осміюють,

Затамувавши звироднілу лють…

Його обожнюють, його огиджують,

У саме серце, жалючи, плюють…

Його замовчують і замузичують,

Як Фермопіли древні возвеличують…

Його цураються, його сахаються,

З ним, як з апостолом звитяг, вітаються…

А він – такий, як був нам заповіданий:

Комусь – небажаний,

комусь незвіданий…

Комусь – заграва в світ,

комусь – зла крига в тьму,

Комусь – провісний цвіт,

 

не маючи страму…

22 січня – День Соборності України

День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

Йому передувало підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Процес об’єднання України завершився 22 січня 1919 року. 

Акт Злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної єдності, свідченням їхнього самоусвідомлення, важливою віхою процесу становлення політичної нації. Ідея соборності українських земель набула державного статусу, в наступні десятиліття залишалась об’єднуючим чинником і чи не єдиним спільним положенням програмних цілей усіх течій національно-визвольного руху. Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі, сприяв подоланню залишків ідей федералізму в ментальності національної політичної еліти.

 

 

 

 

 25 листопада - День пам'яті жертв голодомору.

 День па́м'яті жертв голодомо́рів — щорічний національний пам'ятний день в Україні що припадає на четверту субботу листопада.

Традиційно, в День пам'яті жертв голодоморів перші особи держави відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні.

Запроваджений згідно з указом Президента України Леоніда Кучми№ 1310/98 від  листопада 1998 року як «День пам'яті жертв голодоморів». Указом Кучми № 1181/2000 від 31 жовтня 2000 року встановлювалася назва «День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом Кучми № 797/2004 від 15 липня 2004 року встановлювалася назва «День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій».

У квітні 2010 року ПАРЄ ухвалила постанову, в якій привітала рішення Української влади встановити національний день пам'яті жертв Голодоморів, та закликає владу інших постраждалих країн встановити аналогічну пам'ятну дату для вшанування жертв режиму.

 

 

 

17  січня  -  
День дитячих  винаходів


               Чи знаєте ви, що об'єднує водні лижі, хутряні навушники, фруктове морозиво на паличці і шрифт Брайля? Так, всі ці очевидні сьогодні предмети були винайдені дітьми. 
Щорічно більше 500 тисяч дітей створюють нові пристрої та технології. Серед талановитих юнаків проводять міжнародну "Олімпіаду геніїв".
    17 січня  в усьому світі відзначається День дитячих винаходів або, в іншому перекладі, День дітей- винахідників. Символічно, що датою Дня обраний день народження одного з видатних американців — державного діяча, дипломата, вченого, винахідника, журналіста Бенджаміна Франкліна. Чудово, що свій перший винахід — пару ласт для плавання, які надягали на руки, — Бен Франклін винайшов у віці 12 років.
       Не тільки дорослі можуть виступати авторами цікавих та корисних винаходів. Українські школярі, переймаючись за чистоту довкілля, спокій країни та здоров'я, також не рідко демонструють зовсім не дитячі здібності у створенні різноманітних новацій.
   Наприклад, Ярослав Троян із Умані розробив систему спостереження за лісовими пожежами.
Свій винахід київський школяр Олександр Давидов назвав "таратайка": по суті - це магазинний візочок, обладнаний у автомобіль для інвалідів на електриці. 
   Киянин Кирило Козлов придумав, як захистити частину України від повеней, одночасно вирішивши проблему із електроенергією.  
      ( З сайту http://life.pravda.com.ua )              

10  грудня  - День прав людини

 
Це міжнародне свято, що відзначається за пропозицією Генеральної асамблеї ООН.

У листопаді 1997 року був виданий указ Президента України "Про День української писемності і мови". В ньому сказано про те, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літоптсця. Це робиться для того, щоб привернути увагу до історії української книги і до сучасних її проблем.

29 вересня - 76 роковини трагедії Бабиного Яру

 

 

Трагедія Бабиного Яру – найтяжчий злочин проти людства

 

 

Масові вбивства євреїв Києва у Бабиному Яру, що розпочалися 29 вересня 1941 року, є однією з найжахливіших сторінок історії Голокосту. Голокост («Катастрофа», «Шоа») - переслідування та масове знищення осіб єврейської та ромської національності на території Німеччини, її союзників та окупованих ними землях під час Другої світової війни (у широкому розумінні - протягом 1933 - 1945 рр.). За загальними оцінками внаслідок  геноциду єврейського народу за часи Другої світової війни загинуло до 6 мільйонів осіб. Наймасштабнішою акцією в історії Голокосту стали масові вбивства євреїв у Бабиному Яру Києва. Тільки за два дні – 29-30 вересня 1941 року нацистами було знищено біля 34 тисяч осіб

 

 

     

20 лютого -  річниця Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні

 

 

 На виконання  Указу Президента України від 09 листопада 2015 р.  № 633/ 2015 «Про відзначення у 2015 році Дня Гідності та Свободи»,  відповідно до листа Глави Адміністрації Президента України від 12 листопада 2015 року № 02-01/4421, листа Донецького обласного ІППО від 26.01.2016 № 32/17      листа департаменту освіти і науки облдержадміністрації № 32/17 від 26.01. 2016 р.  та з метою гідного відзначення річниці Революції гідності, віддання належної шани громадянському подвигу, вшанування патріотизму  і мужності людей,    які виступили на   захист демократичних цінностей, відстояли національні інтереси і європейський вибір нашої держави      протягом  січня – лютого 2016 року  в нашому навчальному закладі було проведено низку заходів: книжкова виставка "Герої не вмирають", зустріч з бійцями АТО «Небесна Сотня: історія безстрашних»,  година спілкування за книгою «Героям Слава!»  «Український відлік».

27 січня - День вшанування пам'яті Героїв Крут

 

ТРАДИЦІЇ ТА ЗВИЧАЇ НАРОДУ

19 січня - Водохреща


Хай свята водичка скропить ваші личка
І окропить ззовні, щоб були здорові!
Хай окропить хату, щоб в ній зла не знати!
Скропить всю родину, щоб жила щасливо!


      Третє і завершальне велике свято в різдвяно-новорічному циклі - Хрещення Господнє, воно збігається зі святом Богоявлення. Святкується в християн східного обряду 19 січня, коли Ісус Христос прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. За християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба , свято треба розуміти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь
За давнім українським звичаєм, вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється і стає святою. Хто першим в неї зануриться, той отримає особливу милість, привілей- прощення всіх гріхів. Вода є цілюща, і зберігалась у «знаючих» селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби.
Готувались до свята ще за тиждень, парубоча громада прорубували на річці ополонку, випилювала з льоду великий хрест, який ставили над ополонкою і обливали буряковим квасом (а козаки обливали старим вином), щоб був червоний. Поруч ставили з льоду престол, який оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата», ополонку навколо притрушували сіном.
Вранці після Богослужіння весь народ іде урочистою процесією з атрибутами на річку до хреста. Всі несуть з собою пляшку або глечик на воду. На колишній Гетьманщині, де ще збереглась козацька традиція, парубки їдуть до річки на конях, заломивши по-козацьки сиві шапки і тримаючи руках голубів. Після недовгої відправи священик занурює в ополонку хрест, і хлопці випускають з рук голубів, які хмарою літають над «Йорданню». Люди набирають святої води, а охочі занурюються в воду. Після водосвяття всі люди повертаються до своїх хат. "Водичка-йорданичка" має силу очищувати і зцілювати душу й тіло людини, нею скроплюють оселю, щоб оминало всяке нещастя і гарно велося в домі. Усі значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Після народження немовля занурюють у святу воду під час хрещення, як символ «оновлення» для майбутнього достойного життя. Так і Водохрещенська традиція на початку року освячує майбутній рік для вдалого життя. Здавна на Водохреща народ спостерігав за подіями і виголошував різні повір»я. *Якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, то на весні у відповідний день тижня — в п'ятницю, четвер і т. д. — треба сіяти ярову пшеницю: «вродить, як гай!» *Якщо на Водохреща день ясний, сонячний, то хліби в даному році будуть чисті, а якщо понурий, небо вкрите хмарами — у хлібі буде багато «сажки» (зони). Дівчата, набравши з освяченої ополонки води, наливали у велику миску, на дно клали пучок калини або намисто і вмивалися — «щоб лиця красні були». У цей день колядники приходять до кожної оселі з віншуваннями та щедрівками, за що господарі їх частують і обдаровують грошима, які віддають на церкву. У деяких місцевостях Поділля та в Гуцульщині в цей день святять «трійцю» — три свічки, зв'язані квітчастою хусткою, намистом і барвистими стрічками. «Йордан» або Водохреща — це чисто християнський звичай, що прийшов до нас на Україну разом з християнством, і зайняв одне з найповажніших місць серед традиційних свят нашого народу
(за матеріалами сайту http://restgeo.com/Item/3551/otdyx-19-yanvarya-kreshchenie-ili-yordan.aspx?cid=60)
Народні прикмети:
Якщо на Водохреща все небо похмуре, то всякий хліб уродиться добре; якщо ж тільки на сході - добре вродить жито, на півдні - просо, на півночі - гречка.
Якщо цього дня ясна й холодна погода - на посушливе літо, похмура й сніжна - на рясний урожай.
На Водохреще день теплий - буде хліб темний.
На Богоявлення йде сніг - до урожаю, ясний день - до неврожаю. За іншими прикметами, якщо похмуро - хліба буде вдосталь.
Йде лапатий сніг - на врожай.
Під час освячення води йде сніг - добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.
Удень на Водохрещу йде сніг - на врожай гречки: зранку - ранньої, вдень - середньої, а ввечері - пізньої.

Якщо на Водохреща дерева вкриваються інеєм - весною того самого дня тижня треба сіяти озиму пшеницю, врожай буде багатим.

Якщо на Водохрещу день ясний – хліба будуть чисті, а якщо похмурий – буде у хлібі багато "сажки".

Якщо зоряна ніч – вродяться горіхи і ягоди.

Коли на Водохреща риба табунами ходить - на рої добре.

Коли на Водохрещі випав повний місяць - бути великій воді.



Комментарии: 0